–айцентр на п≥вдн≥ –≥вненськоњ област≥. ѕро м≥сто п≥д назвою ƒубен л≥тописи згадують ще п≥д 1100 р. в зв"¤зку з р≥шенн¤м в≥т≥чевського з"њзду руськ≥х кн¤з≥в. ¬иг≥дне розташуванн¤ на перехрест≥ торгових шл¤х≥в та зручна дл¤ оборони м≥сцев≥сть зробили м≥сто в т≥ далек≥ часи пом≥тним поселенн¤м. «а розм≥рами ƒубно наближалос¤ до волинського ƒорогобужа ≥ займало той в≥дносно невеликий шмат земл≥, б≥л¤ ¤кого стол≥тт¤ми п≥зн≥ше з"¤вилис¤ кам"¤н≥ ст≥ни могутнього замку. “а п≥сл¤ погрома татаро-монгол≥в в 1240 р. ƒубно занепадаЇ, ≥ майже на п≥втора стор≥чч¤ його назва зникаЇ з л≥топис≥в.Ћитовський кн¤зь ягайло грамотою в≥д 4 листопада 1386 р.п≥дтверджуЇ приналежн≥сть поселенн¤ м≥сцевому кн¤зю ‘едору острозькому, а у 1498 р.  .≤. ќстрозький отримав в≥д литовського кн¤з¤ ќлександра прив≥лей, за ¤ким ƒубно стало м≥стом. ўе через 9 рок≥в —игизмунд ≤ —тарий даЇ поселенню магдебурзьке право. ѕ≥сл¤ Ћюбл≥нськоњ ун≥њ ƒубно входить до складу –еч≥ посполитоњ.
ћ. √оголь зробив це м≥сце ареною под≥й свого широков≥домого твору "“арас Ѕульба".
¬ 1706 р. ¬олинь стала театром активних в≥йськових операц≥й швед≥в,  арл ’≤≤ л≥том окупував ƒубно. ¬ 1707 р. ѕетро ≤ прибув до м≥ста ≥ був здивований м≥цю тутешн≥х фортиф≥кац≥й.
¬ 1753 р. кн¤зь януш —ангушко подарував ƒубно та м≥стечко ѕтичу (та ще 70 с≥л) кн¤зю —тан≥славу Ћюбомирському з обов"¤зком тримати в дубенському замку 270 п≥ших людей дл¤ в≥йськових потреб та оборони фортец≥. ¬ останн≥й третин≥ 18 - початку 19 ст. в≥дбуваЇтьс¤ значне зростанн¤ в сусп≥льному житт≥ м≥ста. √оловною причиною цього було перевод сюди з≥ Ћьвова в 1772 р. так званих контракт≥в, тобто великого 4-тижневого ¤рмарку. Ѕувало, що на ¤рмарок з"њжджалос¤ до 30 000 чолов≥к! ÷е були ¤к м≥сцев≥, так ≥ закордонн≥ торговц≥ - з ¬≥дн¤ та Ћ¤йпц≥гу, ¬аршави, —тамбула та ћоскви. ѕотр≥бно зазначити, що населенн¤ власне ƒубна тод≥ складало близько 6 000 чолов≥к. Ќа к≥лька дес¤тил≥ть м≥сто стало найзначн≥шим центром торгово-економ≥чного житт¤ всього краю, активно розбудовуючись та розширюючи своњ кордони. ¬ ƒубно пожвавилос¤ ≥ культурне житт¤. ѕри палац≥ Ћюбомирських ≥снував театр, ¤ким керував войцех Ѕогуславський. ¬ 1803 р. до ћихайла Ћюбомирського з пропозиц≥Їю в≥дкрити тут г≥мназ≥ю з ботан≥чним садом звернувс¤ “. „ацкий. “а володар-сибарит не забажав в≥ддати п≥д так≥ ц≥л≥ св≥й зам≥ськ≥й сад ѕалестину. ј л≥цей було невдовз≥ в≥дкрито в сус≥дньому  ременц≥ (див. “ерноп≥льська область.).
јрх≥тектурна спадщина старого ƒубна скупчена загалом на територ≥њ ≥сторичноњ частини м≥ста, ¤ка в ц≥лому сп≥впадаЇ з його сучасним центром на л≥вому високому берез≥ ≤кви, що маЇ площу близько 110 га. —таре городище домонгольських час≥в було на сх≥дному к≥нц≥ великого, зверненого на п≥вн≥ч п≥вострова. ¬есь п≥востр≥в б≥в обмежений з п≥вдн¤ та з сходу численними протоками ≤кви, а з п≥вноч≥ та з п≥вн≥чного заходу - болотами, що над≥йно перешкоджали нападам супротивник≥в. „ерез таке природнЇ розташуванн¤ розвиток м≥ста формувавс¤ по ос≥ сх≥д-зах≥д, вздовж шл¤ху з Ћуцька на ќстрог. ¬"њзд з боку ќстрога було зроблено через к≥лька запруд та насип≥в, що перес≥кали води ≤кви неподал≥к в≥д замку.
—ильний поштовх до розвитку м≥ста був в к≥нц≥ 15 - на початку 16 ст. з отриманн¤м магдебурзького права (1507 р.).ѕосиленн¤ рем≥сничих цех≥в та потреба в торгово-економ≥чному житт≥, зростанн¤ населенн¤ викликали бурхливе буд≥вництво на сх≥д в≥д фортец≥. “ут формуЇтьс¤ ринкова площа з ратушею. Ќавколо складаЇтьс¤ нерегул¤рна житлова забудова.
ƒл¤ захисту з Їдиного в≥льного доступу до м≥ста на зах≥дному перешийков≥ (з боку Ћуцька) насипаЇтьс¤ високий земл¤ний вал з луцькою надвратною баштою ≥ глибоким ровом спереду. ƒубно стало одним з найб≥льш укр≥плених м≥ст волин≥, що, в совю чергу, стимулювало його подальше зростанн¤.
Ќа поч. 17 ст. в м≥ст≥ на стратег≥чно важливих м≥сц¤х звод¤тьс¤ нов≥ монастирськ≥ комплекси - бернардинц≥в поблизу Ћуцькоњ брами ≥ кармел≥ток в п≥вн≥чному к≥нц≥ п≥вострова. ќдночасно кап≥тально перебудовуЇтьс¤ сам замок. Ѕ≥л¤ зах≥дного в"њзду в м≥сто складаЇтьс¤ передм≥ст¤ «абрам"¤, або Ћуцьке, б≥л¤ п≥вн≥чно-сх≥дного боку - —урмич≥. Ќа ринков≥й площ≥ зам≥сть дерев"¤них будинк≥в виростають гарн≥ кам"¤ниц≥ з крамниц¤ми. «нову перебудовуЇтьс¤ замок, набуваючи цього разу б≥льш парадного, палацового характеру.
—тол≥тт¤ ’≤’ залишило мало сл≥д≥в в плануванн≥ ≥сторичного ¤дра м≥ста. «ал≥знична станц≥¤, в≥дкрита в 1873 р. по л≥н≥њ «долбун≥в-–адзивил≥в на досить значн≥й в≥дстан≥ в≥д центру м≥ста, стала такою соб≥ противагою в територ≥альному розвитку м≥ста. ƒубно швидко зростало на правому берез≥ ≤кви. „астково зм≥нилос¤ вуличне плануванн¤ в зв"¤зку з прокладенн¤м шосе з –≥вного до п≥вденних кордон≥в ≥мпер≥њ.
“епер - б≥льш докладно про ≥сторичн≥ пам"¤тки м≥ста.
«јћќ 

ѕерше дерев"¤но-земл¤не укр≥пленн¤ на м≥сц≥ давньоруського городища було зведене ще в 14 ст. за ‘едора ќстрозького. ÷е був в≥дносно невеликий замок, ¤кий мало зм≥нив топограф≥ю м≥сцевост≥, скор≥ше, пристосувавс¤ до нењ, з земл¤ними валами ≥ дубовим частоколом по периметру, дерев"¤ними баштами та т≥сно побудованими всередин≥ господарськими та житловими буд≥вл¤ми, також дерев"¤ними. “а част≥ пожеж≥, невисока м≥цн≥сть дерев"¤них ст≥н ≥, головне, б≥льш низинне положенн¤ замку по в≥дношенню до м≥ста змусили власник≥в почати буд≥вництво твердин≥ вище за рель"Їфом. Ќа жаль, нев≥домо, коли точно розпочалос¤ буд≥вництво нового замку, можна лише припустити, що було це за  . ≤. ќстрозького (к≥нець 15 - початок 16 ст.). “од≥ ж зводилась ≥ система загальном≥ських укр≥плень.
–≥шуч≥й перебудов≥, в ход≥ ¤коњ багато замкових укр≥плень було роз≥брано та зам≥нено на нов≥ або кап≥тально укр≥плен≥, замок було п≥ддано останн≥м з династ≥њ ќстрозьких - янушем - на самому початку 17 ст. ћожна допустити, що задумувалос¤ переробити фортецю так, щоб вона стала в план≥ ч≥тким трикутником з трьома кутовими баст≥онами, в≥бравши в себе частково стар≥ кам"¤н≥ буд≥вл≥ (наприклад, в"њздну башту) ≥ нав≥ть територ≥ю старого городища. “а або не вистачило грошей, або часу, а , можливо, непогана захищенн≥сть третього, сх≥дного направленн¤ водами ≤кви та болотами, чи, можливо, важк≥ г≥дролог≥чн≥ умови дл¤ зведенн¤ в цьому м≥сц≥ третього баст≥ону завадили його з"¤в≥ ≥ виникненню ц≥льноњ, геометрично завершеноњ композиц≥њ замку. ¬ результат≥ склавс¤ незвичний арх≥тектурний комплекс з двома баст≥онами (п≥вн≥чним та п≥вденним) по типу горнверка - рогопод≥бного в план≥ укр≥пленн¤.  уртина, що з"Їднувала фланк≥ баст≥он≥в, вит¤гнулась на 160 м. була зор≥Їнтована на зах≥д, в сторону ≥сторичного ¤дра м≥ста. ¬ середн≥й њњ частин≥ розм≥щено головний в"њзд на територ≥ю замку.
« п≥вноч≥ ≥ п≥вдн¤ до обидвох баст≥он≥в примикають коротк≥ нап≥вкуртини, що переход¤ть в дв≥ самост≥йн≥ замков≥ буд≥вл≥. «≥ сходу до замку в 17 ст. примикала територ≥¤ старого городища з залишками колишнього замку кн¤з≥в ќстрозьких. ѕом≥ж ними було вирито глибокий р≥в, що наповнювавс¤ водами ≤кви. ƒругий, б≥льш широкий р≥в було викопано з протилежноњ, зах≥дноњ сторони замку. «а переказами, в≥н теж м≥г наповнюватис¤ водою з ≤кви, та давно вже сухий.
Ќаступна перебудова замку мала м≥сце в останн≥й третин≥ 18 ст., коли в дубно почались знаменит≥ контракти. ¬ результат≥ твердин¤ набула рис палацового комплексу. јвтором головного палацового корпусу був √енрик ≤ттар, що походив з ћальти, навчавс¤ в рим≥, а з 1780 р. працював в ѕольщ≥, де був шалено попул¤рним в магнатському середовищ≥. ƒл¤ зведенн¤ палацу ≤ттар використав фундаменти та п≥двальну частину старого замкового фл≥гел¤ в п≥вн≥чно-сх≥дн≥й частин≥ територ≥њ, надбудувавши ще один поверх. ќтже, палац зовн≥м був триповерховим ≥ виходив в≥кнами к широким дал¤м болотистоњ ≤кви. ўе й дотепер цокольна частина споруди зберегла могутн≥ ил≥ндричн≥ склеп≥нн¤. « внутр≥шньоњ сторони палац мав два поверхи, його парадн≥ сходи вели через невеликий прист≥нний р≥в.
якщо спускатис¤ в≥д м≥ста до нин≥шнього г≥дропарку, побачите дещо аскетичний ≥ одночасно майже казковий палац з високим черепичним дахом, ¤кий справа доповнюють замшел≥ фаси п≥вн≥чного баст≥она. ј над самим баст≥оном приЇмним дисонансом приютилас¤ маленька дозорна башта, схожа на ласт≥вчине гн≥здо. —аме зв≥дси колись вартов≥ пов≥домл¤ли про наближенн¤ ворога.
« ≥стор≥Їю побудови палацу пов"¤зане ≥м"¤ ще одного в≥домого арх≥тектора - ƒомен≥ко ћерл≥н≥. ћожливо, проект ≤ттара не ц≥лком вдов≥льнив Ћюбомирських. ≤ ћерл≥н≥ знову реконструюЇ палац, його плануванн¤, ¤дром ¤кого став круглий колонний зал з куполом, чудово прикрашений. “ут проводились бали. ¬ к≥нц≥ 19 ст. зал переробили в домову церкву, а в≥йськов≥ под≥њ 1914 р. сильно його пошкодили.
ѕ≥д час наступних ремонтних роб≥т в зал≥ були зроблен≥ плоск≥ перекритт¤ - ≥ колонний зал ¤к такий перестав ≥снувати. Ћише маленька н≥ша в зах≥дн≥й ст≥н≥ великого прим≥щенн¤ на першому поверс≥ зараз нагадуЇ про колишню розк≥ш. «береглись також л≥пн≥ герби Ћюбомирських та ќстрозьких на першому поверс≥ т≥ витончений барельЇфний фриз в великому п≥вн≥чному прим≥щенн≥, колись з"Їднаному з колонним залом.ѕо верху його ст≥н безтурботн≥ вакханки з г≥рл¤ндами виноградноњ лози кружл¤ють у танку.
√оловний в"њзд на територ≥ю замку обрамл¤Ї величний ренесансний портал з крупних блок≥в св≥тлого каменю. ÷е - Їдиний фрагмент старого замку ќстрозьких. що збер≥г св≥й перв≥сний вигл¤д. ¬с≥ ≥нш≥ його частини багато раз≥в перебудовувались, останн≥й раз в 30-х рр. ’’ ст. (арх. Ќовак). ѕри п≥дготовц≥ до цих роб≥т у нижньому ¤рус≥ корпуса були знайден≥ фрагменти ст≥н з каменю, можливо XV ст.
” п≥вденно-сх≥дн≥й частин≥ замка знаходитьс¤ ≥нша буд≥вл¤ Ч палацовий фл≥гель. —в≥й вигл¤д в≥н одержав, коли його другий поверх був надбудований на б≥льш древн≥х ст≥нах одночасно з перебудовою палацу в 80-≥ рр. XVIII ст.

¬с¤ ≥нформац≥¤ вз¤та з сайту http://mycastles.narod.ru/

√оловна стор≥нка
ѕродовженн¤ розпов≥д≥
Ќапиш≥ть в≥дгук